internet-magazyn-tovariv-dlya-ditey
Комунальні послуги

Оприлюднено: 22 Липня, 2014 at 1:13 pm

ком послугиВласники будь-якого нерухомого майна чи то житлового, чи промислового постійно стикаються з таким невід’ємним його складником, як отримання комунальних послуг. Що ж собою являють такі послуги та що робити коли вони не відповідають належній якості?

Житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. З визначення, що наведене в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що до вказаного поняття включають різні види послуг основу яких складають комунальні послуги.

Комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виробник – це суб’єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Згідно з частиною третьою статті 20 Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Виконавцем відповідно до Закону є суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Враховуючи положення чинного законодавства виконавець та виробник послуг, що надаються населенню можуть бути однією чи різними юридичними особами, а також вони можуть бути різних форм власності. Хоча вказані суб’єкти можуть перебувати в різних формах власності та мати різні організаційно-правові форми

Закон передбачає істотні (обов’язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним.

Так, істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов’язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та     укладення договору.

Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін, але законодавець відразу обмежує право сторін на вільний вибір додаткових умов даного договору, зокрема вказаний договір не повинний відрізнятись від типового договору затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560, від 21 липня 2005 року № 630, але сторони даного договору можуть конкретизувати окремі умови встановлені вказаними постановами.

З огляду на той факт, що власник приміщення та виконавець домовляються про надання житлових послуг основними вимогами, які можуть пред’являти сторони один до одного є надання належних, достатніх та якісних послуг виконавцем, а з іншої сторони своєчасну та повну оплату отриманих послуг замовником.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. При цьому слід зважити на те, що перелік житлово-комунальних послуг, які надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку. Таким чином вимоги до якості комунальних послуг можуть бути затвердженими в двох актах зокрема в договорі який згадано вище можуть бути уточнені вимоги до я кості послуг, а у випадку коли такого уточнення не зроблено Кабінет Міністрів України у своїх постановах встановив мінімальні вимоги, які встановлюються до даного виду послуг.

Зокрема, відповідно до Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, централізоване постачання холодної, гарячої води здійснюється безперебійно або за затвердженим режимом надання цих послуг. При цьому, склад і якості води мають відповідати нормативам, встановленими органами Держспоживстандарту, а температура гарячої води у точці розбору має коливатися у межах 50-75°С. Якщо ж температура гарячої води складає 45-49°С, плата за неї зменшується на 10 відсотків вартості за весь період відхилення. При 40-44°С плата за гаряче водопостачання зменшується на 30 відсотків, а при показнику нижче 40°С – взагалі не справляється. Відхилення у якості холодного водопостачання має мати наслідком зменшення її вартості на 20 відсотків.

Водовідведення, згідно з даними вимогами, здійснюється безперебійно протягом року. Якщо дана послуга не доступна споживачу більше одного дня на місяць, плата за неї зменшується на 3,3 відсотки за кожен наступний за ліком день місяця.

Своєчасно має розпочинатися – 15 жовтня – і закінчуватися – 15 квітня – централізоване теплопостачання. Протягом цього періоду воно має бути безперебійним, при цьому гарантувати температуру повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) не нижчу, ніж 18°С, а у наріжних кімнатах – 20°С. Якщо вказані показники не нижчі протягом більше 12 годин на добу хоча б раз у місяць, то за кожен градус відхилення від 18°С до 12°С у житлових приміщеннях та від 20°С до 14°С у наріжних кімнатах зменшується оплата цієї послуги на 5 відсотків. У випадку ж опускання температури повітря нижче 12°С у житлових приміщеннях чи 14°С у наріжних кімнатах плата за централізоване опалення не справляється.

Враховуючи роз’яснення та постанови Кабінету Міністрів України вказані послуги можуть не надаватись в належному обсязі, але з конкретних підстав, а саме відповідно до Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 року № 481, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть встановлюватися тимчасові норми споживання житлово-комунальних послуг II групи (холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів), нормативи якості послуг та режими їх надання з урахуванням технічних можливостей підприємств житлово-комунального господарства, кліматичних та інших місцевих умов.

Ці тимчасові норми споживання холодної та гарячої води, вивезення побутових відходів, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та режими їх надання встановлюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об’єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і вивезення побутових відходів.

Тимчасові норми та строки їх дії встановлюються за відповідним обґрунтуванням і розрахунками, поданими виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, і погоджуються з територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди. Норми встановлюються на строк не більше ніж один рік.

Про причини встановлення тимчасових норм та строки їх дії місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов’язаний поінформувати споживачів та виконавців/виробників житлово-комунальних послуг.

Таким чином, якщо виникли обставини для встановлення тимчасових норм, які можуть бути знижені від встановленого рівня, споживач повинний бути повідомленим про такі обставини та строк протягом якого діятимуть такі норми. У разі не сповіщення про такі обставини та строк дії норм можна вважати, що споживач отримує житлово-комунальні послуги неналежної якості.

Що робити у разі надання послуг з порушенням нормативів?

У разі надання послуг не в повному обсязі або зниження якості послуг, постачальник зобов’язаний здійснити перерахунок їх вартості в сторону зменшення (ст. 22 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

При цьому факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору в розумінні ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, так як є невиконанням зобов’язання) повинен бути зафіксований належним чином.

Згідно зі ст. 18 Закону «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника з тим, щоб зафіксувати порушення договірних зобов’язань і скласти акт-претензію.

Згідно п. 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач може викликати представника виконавця двома способами:

1) усно (за допомогою телефонного зв’язку);

2) письмово (зареєструвавши відповідну заяву в приймальні виконавця або надіславши відповідну заяву листом (краще всього з повідомленням про вручення, за адресою, вказаною в договорі)).

У заяві (повідомленні) повинні бути вказані:

– ПІБ, адресу проживання споживача;

– Найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги.

Не залежно від форми заяви (повідомлення) виконавець зобов’язаний зареєструвати його в Журналі реєстрації заявок споживачів, повідомивши при цьому споживачеві вхідний номер заяви, ПІБ особи, що зареєстрував (прийняв) його, і час реєстрації заяви.

Після того, як заяву буде зареєстровано, представник виконавця, в термін, зазначений у договорі про надання послуг, зобов’язаний прийти для перевірки та фіксації безпосередньо самого факту неналежного надання або ненадання послуги.

У разі, якщо представник не з’явиться в зазначений термін для складання акту-претензії або відмовиться його підписувати, його можна оформити і самостійно

Для цього необхідні підписи як мінімум двох споживачів послуги. Акт-претензія має бути складений у двох примірниках, один з яких залишається у споживача послуг.

Далі акт-претензія (екземпляр виконавця послуги) реєструється в Журналі реєстрації актів-претензій виконавця, а саме в відповідному ЖЕУ чи комунальному підприємстві.

Згідно з п. 4 ст. 18 Закону «Про житлово-комунальні послуги» та п. 39 Правил акт-претензія споживача розглядається виконавцем протягом трьох днів з дня її реєстрації у Журналі.

Через 3 дні виконавець повинен або розпорядитися про перерахунок платежів, або надати мотивовану відмову в перерахунку. При цьому, у разі, якщо по закінченню 3 днів не буде дана відповідь на акт-претензію, то вважається, що виконавець визнав факти, викладені в акті-претензії, і відповідно зобов’язаний здійснити перерахунок за ненадані послуги.

У разі, якщо від виконавця надійде відмова в задоволенні акта-претензії, споживач має право зобов’язати виконавця здійснити перерахунок в судовому порядку, шляхом пред’явлення цивільного позову, який подається до відповідного суду загальної юрисдикції, що знаходиться на території де зареєстрований виконавець.

Разом з тим споживач може поскаржитися на надання неякісних послуг у контролюючий орган, яким згідно зпостановою КМУ № 527 від 04.06.2008 є Державна житлово-комунальна інспекція. Для цього необхідно подати заяву і додати до неї відповіді (докази відмови) житлово-комунальної організації. Розглянути заяву та надати відповідь Інспекція зобов’язана в терміни, передбачені Законом «Про звернення громадян», саме в 30-ти денний термін, а разі необхідності проведення додаткової перевірки в 45-ти денний термін.

У разі виявлення правопорушення з боку підприємства, яке надає комунальні послуги, Інспекція видає припис про усунення недоліків. Також Інспекція може прийняти рішення про застосування до виконавця заходів, передбачених законодавством.

Таким чином кожен споживач комунальних послуг повинний сам слідкувати за якістю послуг, що йому надаються та відстоювати свої порушені права.

Якщо у вас виникли питання пов’язані з висвітленими питаннями ви можете звернутись до ЮК «Перітус Консалтинг», адвокати та юристи якої нададуть вам вичерпні відповіді на всі ваші запитання та допоможуть у вирішенні ваших проблем юридичного характеру.

 Юристконсульт ЮК “Перітус консалтинг” Буряк Артем 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Яндекс.Метрика