internet-magazyn-tovariv-dlya-ditey
Порушення митних правил

Оприлюднено: 21 Січня, 2016 at 1:04 pm

порушення митних правил

 

Одним з видів адміністративної відповідальності (винятком є «Котрабанда» ст. 201 КК України) в Україні є – порушення митних правил. Порушення митних правил це протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що полягає в порушенні  встановленого порядку перетинання митного кордону, переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів.

Порушення митних правил поділяється на певні види, які детально описані в розділі XVIII Митного кодексу України.

Як і будь яке юридичне правопорушення, порушення митних правил має свій склад правопорушення, який включає в себе об’єкт, суб’єкт, об’єктивну сторону і суб’єктивну сторону.

Об’єкт митного правопорушення є певні суспільні відносини, що виникають в зв’язку зі здійсненням митної справи і урегульована нормами митного права.

Об’єктивна сторона митного правопорушення – це сукупність певних ознак, які характеризують зовнішню складову митних правопорушень. Об’єктивна сторона включає в себе протиправне діяння (дію або бездіяльність), а також причинно-наслідковий зв’язок між протиправним діянням і наслідками які настали у зв’язку з цим діянням. Так, наприклад, особа ввозить на територію України товари переміщення яких через митний кордон України заборонено, обмежено, або в обсягах, що перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, і формою проходження митного контролю обирає проходження через «зелений коридор». В такому разі вона вчиняє митне правопорушення передбачене ст. 471 МК України. В даному випадку протиправним діянням є власне саме переміщення вищевказаних товарів через митний кордон України. Наслідком в такому разі буде сплати мита та митних платежів. В даному випадку не сплати мита та митних платежів прямо залежить від протиправного переміщення товарів через митний кордон України.

Суб’єктом порушення митних правил є та особа яка власне і вчинила митне правопорушення. Це може бути громадянин України, іноземець та особа без громадянства.  Однак, варто зазначити, що суб’єкт митного правопорушення повинен бути наділений певними ознаками а саме повинен досягти 16 років та бути осудним.

Суб’єктивна сторона митного правопорушення це є психологічне ставлення особи до вчиненого ним правопорушення. Порушення митних правил буде тільки тоді, коли особа, переміщуючись через митний кордон, усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння,  передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Разом з тим, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони, є мотив поведінки особи (важель, який змусив особу вчинити порушення) та мета (наслідок, досягнення якого особа бажала досягти), які суттєво впливають на правильну кваліфікацію митного правопорушення.

Митне законодавство України, містить вичерпний перелік стягнень, які можуть бути встановлені за порушення митних правил. Ними є попередження, штраф а також конфіскація майна.

Встановлення того чи іншого стягнення, напряму залежить від ступеня заподіяння шкоди державі. За цим критерієм вони поділяються на такі види:

  1. Незначні порушення – це ті правопорушення що не завдають матеріальної шкоди державі. Це може бути наприклад, неподання документів органам митного контролю України.
  2. Суттєві порушення – це ті, які завдають матеріальної шкоди державі, однак вони вчинені з необережності.
  3. Грубі порушення – це правопорушення які заподіюють реальну шкоду економічним інтересам держави.

У разі порушення особою порядку перетину митного кордону України, службова особа митного органу України яка виявила дане порушення, складає протокол про порушення митних правил. Протокол складається в двох примірниках, один правопорушнику інший залишається в митному органі.

У кожному протоколі мають зазначатися такі відомості:

  • дата й місце його складання;
  • посада, прізвище, ім’я та по батькові службової особи, що склала протокол;
  • необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка вчинила порушення митних правил, якщо її встановлено;
  • місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
  • стаття Митного Кодексу України, що передбачає відповідальність за таке порушення митних правил;
  • прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
  • пояснення особи, яка вчинила порушення митних правил, відомості про вилучені предмети та документи;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Після складення відповідного протоколу, він підписується уповноваженою на те службовою особою, а також правопорушником і вручається йому один примірник. Після цього, даний протокол направляється до суду за місцем знаходження митного органу який склав протокол, оскільки притягнення до відповідальності за порушення митних правил, зокрема, накладення адміністративного штрафу та конфіскації майна, здійснюється в судовому порядку.

Однак, це не кінець, а тільки початок.

Після передачі протоколу до суду, суд відкриває провадження у справі і призначає розгляд справи. На вказаний розгляд вашого протоколу в суді, викликаються в судове засідання правопорушник, службова особа яка склала протокол, також можливий виклик до суду свідків та експертів, якщо в цьому є необхідність.

Одразу хочемо зазначити, що ваша участь у судовому процесі не є обов’язковою. Однак рекомендуємо все ж таки на такі судові засідання з’являтися, а по можливості навіть з адвокатом, оскільки службові особи митниці дуже часто зловживають своїми правами, і незаконно притягають цілком невинних осіб до відповідальності.

В ході судового розгляду, кожна із сторін судового процесу, відстоює свою позицію шляхом подання доказів. Доказами у справі можуть бути різні документи, зокрема протокол про порушення митних правил, пояснення осіб, експертизи вартості майна тощо.

На підставі наданих суду доказів сторонами процесу, суд приймає рішення по справі, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку. Однак, згідно з кодексом України про адміністративні правопорушення захист своїх прав в суді апеляційної інстанції, є останнім можливим способом захисту своїх прав.

Приклад.

08.07.2015 громадянин А проходив через митний кордон України в пункті пропуску Краковець у Львівській області, провозивши з собою швейну машинку марки «SIRUBA COO7KD», холодильник марки «Samsung RB31FERNDEF», дві швейних машини марки «JUKI DDL8700B»  загальною вартістю 91509,11 грн. Громадянин А, формою проходження митного контролю обрав проходження (проїзд) через “зелений коридор”, в результаті чого його притягнено до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 471 МК України.

Відповідно до ст. 471 МК України, порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через “зелений коридор”, товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів.

Постановою Галицького районного суду м. Львова, на громадянина А накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 1700 гривень а також конфісковано товар який він перевозив.

Вищевказаний товар конфісковано, оскільки переміщення такого через митний кордон України обмежено відповідно до постанови КМУ № 436 від 21 травня 2012 року у частині наявності та надання митному органу відповідної супровідної документації (оцінка відповідності холодильника вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин) та який підлягає обов’язковому декларуванню та потребує наявності відповідної супровідної документації.

Однак, громадянин А подав апеляційну скаргу на постанову Галицького районного суду м. Львова, і Апеляційний суд Львівської області її скасував в частині конфіскації майна.

Громадянин А не заперечував той факт, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, так як він, переміщував через митний кордон України «зелений коридор» товар в обсягах, що перевищує неоподатковувану норму, а тому погоджувався в цій частині з рішенням судді першої інстанції, а саме накладення на нього стягнення – 1700 грн. штрафу в дохід держави.

Однак, він не погоджувався з рішенням судді в частині конфіскації товару який він перевозив,  оскільки конфіскація вилученого в нього товару не відповідає нормам матеріального права, тому що він, помилково перемістив через митний кордон України товар, зайшовши в смугу спрощеного митного контролю, про що повідомив працівників митниці, і цим самим подав усну заяву на декларування товару, а працівниками митниці, після того як громадянин А повідомив про товар який перевозить, не було запропоновано йому змінити коридор проходження митного контролю, заповнити митну декларацію та здійснити митне очищення заявленого в усному порядку товару, чим порушено норми податкового та митного законодавства України.

В матеріалах справи також були відсутні докази перевірки митним органом інструкції з експлуатації вилученого холодильника, яка дозволяє безперешкодно ввозити такий товар та знаходиться в середині упакованого холодильника.

Тобто, як бачите в кожному окремому випадку необхідно боротися за свої права до останньої можливості. Оскільки є безліч різних випадків коли працівники митниці зловживають своїм службовим становищем, або не до кінця виконують покладені на них обов’язки, що призводить до негативних наслідків.

Для того щоб такі негативні наслідки не наставали, звертайтесь до спеціалістів ЮК «Перітус Консалтинг» які нададуть вам належну правову допомогу, зекономивши ваш час і ваші гроші.

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Категорії: Митне право

Яндекс.Метрика